Лазер і плазма ріжуть теплом — і для більшості завдань це нормально. Але є матеріали й деталі, для яких нагрівання неприпустиме: змінюються властивості металу, «ведеться» геометрія, псується структура. Тут працює гідроабразив.
Як це працює
Струмінь води під тиском у кілька тисяч атмосфер змішується з дрібним абразивом — зазвичай гранатовим піском — і виходить через сопло діаметром близько міліметра. По суті це надзвичайно швидка ерозія: абразив вибиває мікрочастинки матеріалу. Метал при цьому практично не нагрівається — температура в зоні різу лишається близькою до кімнатної.
У чому перевага
- Немає зони термічного впливу. Загартована сталь не відпускається, метал не втрачає міцності по кромці.
- Ріже майже все. Крім металів — камінь, скло, кераміка, композити, гума, багатошарові матеріали.
- Велика товщина. Гідроабразив упевнено бере товщини, недосяжні для лазера.
- Кромка без окалини. Деталь після різання зазвичай не потребує термічної доводки.
Чим доводиться платити
Головний мінус — швидкість і ціна. Гідроабразив ріже помітно повільніше за лазер, витрачає абразив і воду, а обладнання складніше в обслуговуванні. Тому на тонкому металі, де лазер справляється за секунди, гідроабразивне різання економічно не виправдане.
Ще один нюанс — на великих товщинах з'являється невеликий конус різу й зношування струменя, що трохи знижує точність у нижній частині кромки.
Коли що обирати
Для листового металу до 20 мм, дрібних отворів і серійних деталей лазерна різка лишається найшвидшим і найдешевшим варіантом. Гідроабразив має сенс тоді, коли матеріал не терпить нагріву, коли треба різати не метал або коли товщина виходить за межі можливостей лазера.
Опишіть свою деталь — матеріал, товщину й вимоги — і ми підкажемо, яка технологія підійде, навіть якщо це буде не наша послуга.
