Металевий стелаж — одна з найвдячніших саморобок: конструкція проста, зварювання прямолінійне, помилка не критична. Але саме через простоту його зазвичай роблять «на око», а через рік полиці провисають, а сам стелаж хитається. Кілька чисел, які варто знати до різання металу.
Почніть із навантаження, а не з розмірів
Запитайте себе, що лежатиме на полиці. Коробки з інструментом і побутовим дріб'язком — це приблизно 30–50 кг на полицю. Ящики з метизами, банки з фарбою, акумулятори — уже 80–120 кг. Автомобільні диски, мішки з сумішами, важкий інструмент — від 150 кг і більше.
Далі — довжина прольоту. Полиця довша за метр — це вже балка, і саме довжина, а не товщина металу, вирішує, чи прогнеться вона. Прольот 1,5 м під 100 кг потребує посилення ребром або проміжної стійки; на 2 м без цього не обійтися взагалі.
З чого варити каркас
- Профтруба 40×40 або 40×20 при стінці 2 мм — універсальний варіант для гаражного стелажа; стійки 40×40, поперечини 40×20.
- Кутник 40×40×4 — класика: дешевший, зручний тим, що полиця лягає просто на полицю кутника без додаткових опор.
- Профтруба 50×50 — коли на стелажі стоятиме щось справді важке або висота перевищує 2 м.
Настил полиць — фанера 15–18 мм, ОСП або сталевий лист 1,5–2 мм із відбортовкою по краю. Гнутий борт на 20–30 мм перетворює лист на балку і прибирає прогин майже повністю: рівно той самий лист без борту провисає під тією ж вагою.
Крок полиць і глибина
Типова висота між полицями — 35–45 см: вміщується коробка або відро, і при цьому не втрачається половина корисного об'єму. Нижню полицю піднімають на 10–15 см від підлоги, щоб під нею можна було мити й щоб вона не стояла у воді після відлиги.
Глибина 40–50 см перекриває більшість завдань. Глибші полиці виглядають місткішими, але з них незручно діставати те, що стоїть позаду, і саме туди зникають речі на роки. Загальна висота — не вище, ніж ви дістаєте без драбини, або з розрахунком, що верхня полиця для сезонних речей.
Зварний чи болтовий
Зварний стелаж жорсткіший і робиться швидше, але це монолітна річ: перевезти її можна лише цілком, а переставити полицю — тільки болгаркою. Болтове з'єднання дає розбірність і регулювання висоти, проте потребує точних отворів: розмітка «на око» дає перекоси, які потім не виправити.
Практичний компроміс — зварні бічні рами плюс болтові поперечини: рами тримають геометрію, а полиці можна переставляти. Саме за такою схемою роблять більшість складських стелажів.
Стійкість: чому стелаж кріплять до стіни
Високий і вузький стелаж перекидається — це питання геометрії, а не якості зварювання. Якщо висота більш ніж утричі перевищує глибину, кріплення до стіни обов'язкове: два анкери у верхній частині вирішують проблему повністю. Обов'язкова й діагональ на задній стінці — без неї рама складається в паралелограм, і стелаж «гуляє» при кожному русі.
Важке кладіть донизу — це і про стійкість, і про спину. Найпоширеніша побутова помилка: акумулятори й фарба на верхній полиці, порожні коробки внизу.
Захист від корозії
У теплому приміщенні достатньо ґрунту й будь-якої емалі. У гаражі, підвалі чи неопалюваному складі метал працює в конденсаті, і звичайна фарба з балончика тримається сезон-два. Порошкове фарбування дає рівне полімерне покриття, яке не обдирається ящиками й не боїться вологи, — саме тому промислові стелажі роблять саме так.
Що простіше замовити
Найдовша частина самостійної роботи — не зварювання, а розкрій: нарізати два десятки стійок і поперечин болгаркою в один розмір складно, і саме розбіжність у кілька міліметрів дає перекошену раму. Порізка профтруби в розмір знімає це питання, а далі складання цілком посильне самому.
Якщо стелаж потрібен під конкретне приміщення — висота під стелю, глибина під ваші коробки, розрахунок під реальне навантаження — ми виготовляємо металеві стелажі на замовлення: складські, архівні, для майстерні та магазину.
